293
ИСKЯНДЯРНАМЯ
YEDDИ GЮZЯL
LE LИ VЯ MЯCNUN
ЛЕЙЛИНИН ИБН-СЯЛАМЫН ЕВИНЯ КЮЧМЯСИ
Эцняш сящяр-сящяр йухудан дурду,
Чадрыны эюй рянэли эцлшяндя гурду.
Эеъя сяййаряси алышыб йанды,
Нил рянэли Дяъляйя тяряф йолланды.
Севинъяк йериндян сычрады дамад,
Кяъавя бязяди цряйи чох шад.
Еля ки, яйляшди кяъавядя гыз,
Ону чох щюрмятля апарыб йалныз,
Тахтыны, таъыны тапшырды она,
Деди, щаким олсун бу эюзял сона.
Кечди ики-цч эцн, щяйа цзцндян
О муму сябр иля йумшалтды, билсян.
Хурма аьаъына бир эцн ял атды,
Хурмалы будаьа о ял узатды.
Лакин, о, Лейлидян бир зярбя алды,
Аьрыдан сусталыб йериндя галды.
Гызын силлясиндян о бирдян-биря,
Ъансыз юлц кими сярилди йеря.
Гыз деди: “Бир даща беля иш эюрсян,
Тягсири мяндя йох, юзцндя эюр сян.
Мяним сурятими гуруб бязяйян
Бюйцк сяняткара анд ичирям мян,
Ганымы тюкся дя сянин инадын,
Щасил олмайаъаг мяндян мурадын”.
Бу анд тясир етди Ибн-Сялама,
О да разылашды гуру салама.
Билди ки, севмяйир ону бу ниэар,
Гялбинин бамбашга бир чыраьы вар.
Лакин о мяьрурлуг цзцндян йеня,
Йох дейя билмирди юз цряйиня.
Он дюрд эцнлцк о ай, о назик бядян
Буну да салмышды ешгийля ялдян.
Деди: “Мян ки, дцшдцм онун ешгиня,
Узагдан да эюрсям, бу бясдир мяня.
Гуру бир бахышла шадлансам да мян,
Бу хошдур, юмцрлцк йад дцшмяйимдян.
Деди ки: - Гаршында чохдур эцнащым,
Кеч бу тягсиримдян, ей гибляэащым.
Гуру тамашана разыйам, инан,
Намярдям чякилсям бу играрымдан”.
О да юмр еляди, дюздц бу дярдя,
Башга тямяннасы олмады бир дя.
Щясрят ичиндяйди о баь бязяйи,
Йолларда галмышды эюзц, цряйи.
Бялкя, хош хябярля ясян бир кцляк
Мяънундан она бир тоз эятиряъяк.
Аьлайа-аьлайа дюйцб кюксцня,
Чадырдан чыхарды йоллар цстцня.
Бцлбцлдян йаралы бир сяси варды,
О, сярхошлар кими аддым атарды.
“
Ашигим щардадыр” сюйлядикъя гыз,
Юз инъик рущуйла йашарды йалныз.
Ня сябри галмышды, ня дя гярары,
Дярддян ахытдыгъа о эюз йашлары,
Онун эизли сирри дцшдц дилляря,
Ешги эцняш кими эцлдц елляря,
Цзцлмяз гямлярин сарсынтысындан
Яр, ата горхусу галхмыш ортадан.
Сювда ки, сохулур инсан рущуна,
Яр, ата горхусу нейляйяр она?
ЛЕЙЛИНИН ЯРЯ ЭЕТМЯСИНДЯН
МЯЪНУНУН ХЯБЯР ТУТМАСЫ
Баьдад елляринин сюз йараданы
Беля нягл ейляйир бизим дастаны:
Бойун зянъирини гырмыш о дяли,
Йениъя ай эюрмцш башы зядяли
96
,
Баьры кабаб олмуш, сярхош хяйаллы,
О хараба кяндли, виран мащаллы
Эязирди чюлляри эюзляриндя гям,
Дярд иди, ащ иди гялбиня щямдям.
Йарындан бир гогу эятирсяйди йел,
Эцлярди йаз кими цряйи тел-тел.
Ъананын ъан верян хош гогусундан
Янбяря чаларды рянэи щяр заман.
Рущу яйляндирян о хош янбярдян
Зювг алыб тясялли тапарды щярдян.
Мцьилан дибиндя о бяхти гара
Зялил тяк дцшмцшдц йаш торпаглара.
Хяйалы чашараг дцшмцшдц ялдян,
О сечя билмирди тиканы эцлдян.
Бу вахт дявя цстя бир няфяр инсан
Кечди эцрзя кими онун йанындан.
О бядбяхт ясири эюрцнъя йолчу,
Дявяни сахлады, деди: “Нядир бу?”
Баьырды бу заман о бир няр кими,
Сяслянди ятрафа гафилляр кими:
“
Сян, ей бу варлыгдан хябярсиз олан,
Бцтпярястляр кими йашайан инсан,
Йазыгсан, о бцтдян даща цз дюндяр,
Бцтлярдя тапмазсан вяфадан ясяр.
Бу йолда бир ишыг йанмайаъагдыр,
Йох бил о йары ки, эюздян узагдыр.
Бу ишдян ишсизлик юзц яфзялдир,
О йардан йарсызлыг даща эюзялдир.
Она юз кюнлцнц тапшыранда сян
Билмяздин олаъаг о сяня дцшмян.
Дцшмян севэилиндир, чыхды вяфасыз,
Достлуг пейманыны сындырды о гыз.
Сяни хырман кими о верди йеля,
Сяни йад, етмяйир бир зярря беля.
Ону бир ъавана яря вердиляр,
Инди эялин олду сян севян дилбяр.
Бир дя юз ярини о рядд етмяди,
Ондан баш эютцрцб узаг эетмяди.