715
ИСKЯНДЯРНАМЯ
YEDDИ GЮZЯL
LE LИ VЯ MЯCNUN
ХОСРОВ ВЯ ШИРИН
СИРЛЯР ХЯЗИНЯСИ
ХЯМС
104
О эцн ки, Бящрамын сцбщц ачылды,
Гаранлыг эеъяйя ишыг сачылды.
Бурада Бящрам - Марс демякдир.
105
Гялп эцмцш йериня гызыл эюрдцляр,
Дяниздян дцрр чыхды, дашдан да эювщяр.
Бящрам анадан олан сцбщчаьы гаранлыг эеъяйя бянзяйян Йяздиэирддян бяднамлыьы апарды. Мцняъъимляр тез
цстцрлабларыны эютцрцб улдузлары тяфтиш едяряк Бящрамын талейини ахтармаьа башладылар. Онлар еля билирдиляр ки,
онун талейи йары гызыл, йары мис, ашаьы яйарлы Йяздиэирд кими бир адамын талейиня раст эяляъякляр. Лакин эюрдцляр
ки, Бящрам йцздя-йцз гызылдыр вя эяляъяйи дя саф гызыл кими парлагдыр.
106
Талейи Щут иди, Мцштяри Щутда...
Бящрам Щут бцръцндя доьулмуш, Мцштяри сяййарясинин ися Щутда олмаьы Бящрамын хошбяхт вя гцдрятли
олмаьына дялалят едир.
107
Лаляйи-Немани олсун о йарпаг.
Лаляйи-Немани - анемон - гызыл лаля, ясмяэцлц.
108
Фяляйя устцрлаб янкябутунун
Телиндян тор щюрмцш нязяри онун.
Цстцрлаб - астролйабийа. Гядимдя улдузларын йерляшдийи йцксякликляри вя с. бу алят васитяси иля юлчярдиляр. Янкябут
-
щюрцмчяк - цстцрлабын ясас щиссяляриндян бири.
109
Аьын, щям гаранын олду гибляси.
Аь вя гара - эеъя вя эцндцз.
110
Тянэцлушасыйды йцз мин хяйалын.
Тянэлуша - Лушанын китабы. Бабил мцняъъими Тевкр Бабилини (Ы я.) фарсъа Луша адландырыблар. Луша эцняшин (еклиптика)
вя улдузларын (зодиак) щярякяти щаггында мяшщур китабын мцяллифидир. Надир миниатцр, нягш, улдуз вя бцрълярин
шякилляри иля бязядилмиш щямин китаб Шяргдя бюйцк шющрят газанмыш, ясрляр бойу эюзяллик хязиняси сайылмышдыр.
111
Дцшсяйди цстцня эцняшин нуру,
Йумарды эюзцнц ъяннятдя щуру.
Эцняшин шцалары гясрин щамвар, ъилаланмыш диварларында якс олуб, дцз ъяннятя чатыр вя щурилярин эюзлярини гамаш-
дырырды, щуриляр дя мяъбур олуб эюзляриня юртцк салырдылар.
112
Сиришцм - йумурта сарысындан дцзялдилмиш йапышган.
113
Йох, Чин бищарыдыр”, - деди тябият.
Ъин бищары - гызыл, бцрцнъ бцт вя ялван нахыш вя рясмлярля бязянмиш Чин бцтханяляри, эюзяллик рямзи. Бищар щинд
сюзц вищардан яхз едилмиш вя мябяд демякдир.
114
Бир дя гайытмады юз ханясиня,
Кейхосров кясилди зяманясиня.
Фирдовсинин “Шащнамя”синин ясас гящряманларындан бири олан Иранын гцдрятли вя язямятли шащы Кейхосров юз
шащлыьынын чичяклянян чаьында щакимиййятдян имтина едиб гарда, човьунда, боранда даьларда йох олур.
115
Щяндяся хяттиня ямял едярди,
Минлярля Мяъисти о щялл едярди.
Бу бейт онун мящарятли мцняъъим олмаьына ишарядир.
116
Зиъ - тягвим, астрономийа ъядвяли.
117
Чювкянбаз фяляйин топуну алды.
Эюйляря галиб эялирди, эцняши беля топ кими юз чювкяныня салырды.
118
Неъя ки, Сцщейлдян парлайар дяри.
Ясатиря эюря, Йямян улдузу Сцщейл (Канонус) о яразинин немят мянбяйидир. Дцнйада шющрят тапмыш ян инъя
дяри олан ядим эуйа Сцщейлин шцалары сайясиндя хамлыьыны итириб гырмызы шяффаф рянэ алыр. Бейтин мянасы: Бящрамын
Сцщейля бянзяр парлаг цзц Йямян торпаьына ишыг сачанда Мцнзирин цзц ядим кими севинъдян гызарырды.
119
Гапарды сцрятля йол эедян заман
О, топу Эцняшдян, гцрсц дя Айдан.
Бурада Эцняш човкянин топуна бянзядилмишдир. Гцрс ися Айын чевряси демякдир.
120
Бойнуна салдыьы санма зцннарды,
Цзцндя эцл рянэли дуваьы варды.
Онун гырмызы зцннара бянзяр бойунбаьысы - золаьы, эцл рянэли дуваьы тели варды.
121
О башга эурлардан, саьрысы ондан
Эюзяллик топуну алмышды, инан.